149
Посланнє сьв. Ап. Павла до Римлян 1. 2. 3.
30. осудників, поклїпників, богоненавидників, гордувників, хвастунів, ПИШНИХ, видумщиків ЛИХОГО; родителям непокірних,
31. нерозумних, ламателїв умови,нелюбовних, невблагальних, немилостивих.
32. Котрі, хоч Божий присуд розуміють, що хто таке робить, достоін смерти, не тільки самі се роблять, та й похваляють роблячих.
Тим бе8 оправдання єси, всякий чоловіче, що судиш; у чому бо судиш другого, себе осуджуєш; те ж бо саме робиш, судячи (другого).
2. Знаємо ж, що суд Божий по истинї на тих, що роблять таке.
3. Чи думаєш же, чоловіче, судячитого, хто таке робить, і роблячи те ж саме, що ти втечеш од суду Божого?
4. Або богацтвом благости Його тавдержливости та довготерпіння погорджуєш? не внаєш, що благость Божа до покаяння тебе веде ?
5. По жорстокости ж твоїй і непокаянному ссрцю вбираєш собі гнїв на день гнїву і відкриття праведного суду Бога,
6. котрий віддасть кожному по ділам його:
7. тим, що терпіливостю в добромудїлї шукають слави, та чести, та нетління — життє вічне;
8. а которі сварливі і противлять сяістині, корять ся ж неправді, (тим) ярость та гнїв.
9. Горе й тїснота на всяку душу чоловіка, що робить лихе, Жидовина перше, та й Грека;
10. слава ж, честь і впокій усякому,хто робить добре, Жидовинові перше, та й Грекові.
11. Нема бо в Бога вважання на лиця.
12. Скільки бо бев вакону вгрішило,(стільки їх) бев вакону й погине; а скільки в ваконї вгрішило, (стільки їх) ваконом суд прийме
13. (Не слухателї бо закону праведніперед Богом, а чинителї вакону оправдать ся.
14. Коли бо погане, не маючи вакону, по природі ваконне чинять, то вони, вакону не маючи, самі собі закон:
15. вони покавують дїло ваконне, написане в серцях їх, як сьвідкує совість їх, і між тим думки їх одна другу осуджують, або оправдують);
16. в день, коли судити ме Бог тайни людські, по благовістю моєму, черев Ісуса Христа.
17. Ось ти Жидовин ввеш ся, і почиваєш на ваконї, і хвалиш ся Богом,
18. і ровумієш волю (Його), і розпізнаєш (що єсть) лучче, навчаючись із закону;
19. і вповаєш на себе, що ти проводир слїпим, сьвітло тим, що в темряві,
20. наставник незмислям, учительмалоліткам, мавши образ розуму і істини в ваконї. . 21. Навчаючи ж иншого, себе не навчаєш? проповідуючи не красти, сам крадеш?
22. говорячи, щоб не робили перелюбу, робиш перелюб? гидуючи ідолами, крадеш сьвяте?
23. ти, що хвалиш ся ваконом, переступом вакону Бога вневажаєш?
24. Імя бо Боже через вас хулить сяміж поганами, яко ж писано.
25. З обрівання бо є користь, количиниш вакон; коли ж ти переступнпк закону, обрізаннє твоє сталось необрізаннєм.
26. Коли ж необрізаний хоронить установи закону, чи необрізаннє його ва обріваннє не полічить ся?
27. І осудить необріваннє по природі, котре сповняє закон, тебе, котрий в писаннєм і обрізаннєм переступник єси вакону.
28. Не той бо, хто явно (такий) єстьЖидовин, і не те, що явно по тілу, обріваннє,
29. а котрий потай, (той) Жидовин,і обрізаннє (єсть обрізаннє) серця в дусї, (а) не в писанню; йому ж похвала не від людей, а від Бога.
Чим же переважує Жидовин? або яка користь 8 обрізання?
