87
Друга книга Мойсея 32.
2. І рече їм Арон: Повиймайте жсережки* золоті, що в ушу жінок ваших, у ваших синів і дочок, та й принесїть до мене.
3. 1 повиймали всї люде сережки зо*лоті, що в ушу в їх, і поприносили до Арона.
4. 1 позабирав їх із рук їх, і виробив Форму, і вробив із них литого бичка. І казали люде: Ось бог твій, Ізраїлю, що вивів тебе 8 Египецької землї.
5. 1 вбачаючи се Арон, вистроїв перед ним жертівника. І покликне Арон і каже: Завтра сьвято Господеві!
6. 1 повставали вони рано враньцї,та & вознесли жертви огняні і жертви мирні. І посідали люде їсти й пити з ним, і вставши позаводили іграшки.
7. І рече Господь Мойсейові: Ійдиборжій, спустись! Показились бо сї люде, що вивів вси з Египецької землі.
8. Хутко звернули з дороги, що язаповідав їм; гробили собі литого бичка та й поприпадали ниць перед ним, і принесли йому жертву, й мовляють: Ось, бог твій Ізраїлю, що вивів тебе 8 Египецької землї.
9. 1 рече Господь Мойсейові: Бачивя людей сих; се люде затверділого серця.
10. Іди ж від мене, щоб запалав ягнївом на їх, і щоб менї вигубити їх; тебе ж я вроблю народом великим.
11. 1 благав Мойсей Господа, Богасвого, і промовив: Про що, Господе, палати гнївом тобі на людей твоїх, що вивів вси в Египецької вемлї потугою великою й рукою міцною?
12. Чи то ж гаравд, як мовляти мутьЕгиптїї: На лихо він вивів їх, аби повбивати в горах та повикорінювати в лиця вемного? Одвернись від гнїва твого, да зжалься, що розлютувався на людей твоїх.
13. Спогадай Авраама, Ізаака й Ізраїля, слуг твоїх, що їм клявся вси собою самим, словами: Намножу насіння вашого, як вір небесних, і всю 'цю землю, що про неї я глаголав, дам * Куіьчяжи. я насінню вашому і наслідувати мете її віковічно.
14. 1 зжалївся Господь, що розлютувався та й хотів заподіяти лихо людям своїм.
15. 1 повернувся Мойсей, і спустивсь8 гори, а таблиці сьвідчення в руцї його, таблиці пописані 8 обох боків; з одного й 8 другого боку пописані.
16. А таблиці були дїло Боже і письмо — письмо Боже, вирізане на таблицях.
17. 1 почув Йосуа голос люду, щовигукував, і каже Мойсейові: Військовий погук у коші.
18. Та нї! каже, не так гукають подужники, і не так гукають подужані; голос пересьпівів я чую.
19. 1 сталось, що, наближившись дотабору, побачив бичка і таньцї, і запалав Мойсей гнївом, та й кинув таблиці з рук, і розбив їх під горою.
20. 1 взяв бичка, що вони зробили,та й спалив його на вогні, і розтовк його на прах; та й висипав у воду, та й дав її пити синам Ізрайлевим.
21. 1 рече Мойсей Аронові: Що тобізаподіяли сї люде? За що навів на їх великий гріх?
22. І рече Арон: Не палай гнївомна мене, добродію. Ти сам знавш сей люд, який він ледачий.
23. Кажуть вони менї: Зроби намбога, щоб ійшов поперед нас, бо не знаємо, що сталось Мойсейові, чоловікові сьому, що вивів нас з Египецької 8ЄМЛЇ.
24. Я й кажу їм: У кого є волото,здіймайте з себе. І пооддавали менї, і вкинув я в огонь його, і вийшов сей бичок.
25. 1 вбачав Мойсей, що розузданийсе люд, а розуздав його Арон, на сором їх перед противниками їх.
26. 1 став Мойсей у кошових воротях, і покликнув: Хто за Господа, до мене! І скупились до його всї сини Левієві.
27. 1 каже їм: Так глаголе Господь,Бог Ізраїлів: Підпережи кожен меча свого при бедрі, пройдіте сюди, і назад по табору од воріт і до воріт, і побивайте браттє ваше, і товариство ваше, і сусід ваших.
28. І вчинили синове Ізрайлеві по
