153
Посланнє сьв. Ап. Павла до Римлян 7. 8.
2. Бо мужня жона 8 живим мужемввязана законом; як же вмре муж її, тодї вона від8водена від мужа.
3. Тим же оце, як жив муж, перелюбницею звати меть ся, коди буде (жінкою) ишцому чоловікові; коди ж умре муж її, вільна вона від вакону, щоб не бути їй перелюбницею, хоч би була (жінкою) иншому чоловікові.
4. Оце ж, браттє мов, і ви вмерливакону тілом Христовим, щоб бути вам Иншому, що встав ів мертвих, щоб принесли ми овощ Богові.
5. Як були бо ми в тїлї, страсти гріховні, що були черев вакон, орудували в членах наших, щоб приносити овощ смертї.
6. Тепер же МИ ВІД8ВОДИДИСЬ од закону умершого, котрим були держані, щоб служити нам (Богові) в обновленню духа, а не у ветхоети писання.
7. Що ж скажемо? вакон гріх? Нехай не буде так. Нї, я й не 8нав гріха, як тільки через закон, і жадоби не відав би, коли б вакон не сказав: Не жадай.
8. Гріх же, взявшись черев заповідь,підняв у мені всяку жадобу. Бев вакону бо гріх мертвий.
9. Я ж колись жив окроме закому;як же настала ваповідь, гріх ожив, а я вмер.
10. 1 знайшов я, що ваповідь, котрана життє, ся на смерть.
11. Гріх бо, узявшись через заповідь, обманив мене, і нею вбив мене.
12. Тим же оце закон сьвят, і заповідь сьвята, і праведна і добра.
13. Хиба ж добро принесло менїсмерть? Нехай не буде так. Нї, гріх, щоб явив ся гріхом, добрим вавдав мені смерть, щоб гріх був бев міри грішен черев ваповідь.
14. Знаємо бо, що вакон духовний,я ж тілесний, проданий під гріх.
15. Що бо роблю, не ровумію; не щобо хочу, роблю, а що ненавиджу, те роблю.
16. Коли ж, чого не хочу, те роблю,то хвалю вакон, що добрий.
17. Тепер же вже не я роблю се, агріх, що домує в мені.
18. Знаю бо, що не живе в менї (сеєсть в тїлї моїм), добре; бо хотіннє є в мене, вробити ж що добре, не внаходжу (способу).
19. Бо доброго, що хочу, не роблю,а чого не хочу, лихого, те роблю.
20. Коли ж, чого не хочу, те роблю,то вже не я те роблю, а гріх, що домує в мені.
21. Оце ж знаходжу вакон, що, коли хочу робити добре, передо мною лежить лихе.
22. Бо я кохаюсь у законі Божомупо нутряному чоловікові,
23. бачу ж иншій вакон у членахмоїх, що воює проти вакону ума мого і підневодює мене ваконові гріха, що в членах моїх.
24. Окаянний я чоловік! хто меневбавить од тїла смерти сієї?
25. Дякую Богові черев Ісуса Христа, Господа нашого. Оце ж умом сам я служу вакону Божому, тілом же вакону гріховному.
Тим же то тепер нема ніякого осуду тим, що в Христї Ісусї не по тїлу ходять, а по духу.
2. Закон бо духа життя в ХристїІсусї визволив мене від закону гріха і від смерти.
3. Позаяк вакон, ослаблений тїдом,був бевсилен, то Бог, піславши Сина свого в подобі тїла гріховного і ради гріха, осудив гріх у тїлї,
4. щоб оправданнє вакону сповнилось в нас, которі не по тїлу ходимо, а по духу.
5. Которі бо по тїлу, ті думають протілесне, которі ж по духу, — про духовне.
6. Думаннє бо тілесне — смерть, адуманнє духовне — життє і впокій.
7. Тим що думаннє тілесне — ворогуваннє проти Бога; ваконові бо Божому не корить ся, та й не може.
8. Хто бо по тїлу, ті Богу вгодитине можуть.
9. Ви ж не по тїлу, а в дусї, колитільки Дух Божий домує в вас. Коли ж хто Духа Христового не має, то сей не Його.
10. Коли ж Христос в вас, тодї тїломертве для гріха, дух же живий ради праведности.
11. Коли ж Дух Того, хто воскресив
