Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/995

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

157

Посланнє сьв. Ап. Павла до Римлян 11. 12.


П0СЛАНН6 СЬВ. АПОСТОЛА

Коди ж величаєш ся, то (внай) не ти кореня носиш, а корінь тебе.

 19. Ти ж кажеш: Відломилось віттє,щоб я прищепив ся.

 20. Добре: невірою відломились вони, ти ж вірою стоїш. Не носись високо, а бій ся.

 21. Коли бо Бог природнього віттяне пощадив, (гледи) що й тебе не пощадить.

 22. Вбачай же благость і непощадіннє Боже: на тих, що відпали, непощадіннє; на тебе ж благость, коли пробувати меш у благости; коли ж нї, то й ти будеш відтятий.

 23. І вони ж, як не зостануть ся вневірстві, прищепляться; здолїє бо Бог знов прищепити їх.

 24. Коли бо ти відтятий від о дивини, дикої по природі, і проти природи прищеплений до доброї оливини, то як більш сї, що по природі прищеплять ся до своєї оливини.

 25. Не хочу бо, щоб ви не відалитайни сієї, брати (щоб не були самі в собі мудрими), що ослїпленне від части Ізраїлеві стало ся, доки сповненнє поган увійде.

 26. І так увесь Ізраїль спасеть ся,яко ж писано: Прийде з Сіону Збавитель, і одверне бевбожже від Якова;

 27. і се їм од мене вавіт, коди зниму гріхи їх.

 28. По благовістю (вони) вороги 8аддя вас; по вибранню ж полюблені задля отців.

 29. Бо в даруваннях і покликаннюБог не каєть ся.

 30. Бо, як і ви колись противилисьБогові, тепер же помилувані черев непокору сих,

 31. так і сї тепер противились, щобчерез ваше помилуваннє і їх помилувано.

 32. Зачинив бо Бог усїх у непокору,щоб усїх помилувати.

 33. О, глибино багацтва і премудрости і ровуму Божого! як не довідомі присуди Його і не досдїджені дороги Його!

 34. Хто бо зрозумів ум Господень?або хто порадником Йому був?

 35. або хто наперед дав Йому, щобВін віддав йому?

ПАВЛА ДО РИМЛЯН 11.12. 157


 36. Бо 8 Него, і Ним, і в Него все.Єму слава на віки. Амінь.

Голова 12.

То ж благаю вас, браттє, щедротами Божими, представляйте тіла ваші (яко) жертву живу, сьвяту, угодну Богові; (се) розумне служеннє ваше.

 2. 1 не приладжуйтесь до віку сього,а переображуйтесь обновденнєм ума вашого, щоб довідуватись, що воля Божа добра й угодна і звершена.

 3. Глаголю бо благодаттю, даною менї, кожному між вами, щоб не думав більш про себе, нїж треба думати, а думав тверево, як Бог кожному уділив міру віри.

 4. Бо яко ж в одному тїлї маємо многі члени, усї ж члени мають не одно діло,

 5. так многі ми — одно тіло в Христї, по одному ж, один другому члени.

 6. Маючи ж дарування по даній намблагодаті неоднакі: чи то пророцтво (то й пророкуймо) по мірі віри;

 7. чи то служеннє (пильнуймо) в служенню; чи то навчає хто — в ученню;

 8. чи то напоминає хто — в напоминанню; хто дає, (давай) у простоті; хто старшинує, (старшинуй) з пильностю; хто милосердує, (милосердуй) 8 радістю.

 9. Любов (нехай буде) нелицемірна.Ненавидячи лихе, прихиляйтесь до доброго.

 10. Братньою любовю (бувайте) одиндо одного нїжні; честю один одного більшим робіть;

 11. у роботі не лїниві; духом горючі, Господеві служачі;

 12. в надїї веселі; в горю терпіливі;в молитві непереставаючі,

 13. у потребинах сьвятих — подїдьчиві; до гостинностї охочі.

 14. Благословляйте тих, хто гонитьвас; благословляйте, а не кленїть.

 15. Радуйте ся 8 тими, хто радується, і плачте з тими, хто плаче.

 16. Однаково один з одним думайте.Високо про себе не думайте, а до смиренних нахиляйтесь. Не бувайте мудрі самі в себе.