161
Перве Посланнє сьв. Ап. Павла до Коринтян 1.
по благовістю моєму і проповіданню Ісус-Христовому, по відкриттю тайни від часів вічних умовчаної,
26. тепер же обявленої, і черев писання пророчеські, по поведїнню віч
нього Бога, на послуханнє віри, усїм народам звіщеної, —
27. єдиному премудрому Богові, черев Ісуса Христа, котрому слава на віки. Амінь. Писане до Риилян 8 Коринту через Фнву, служительку церкіш в Кенхреях.
Павел, покликаний апостол Ісуса Христа, волею Божою, та Состен брат,
2. церкві Божій в Коринтї, осьвяченим в Ісусї Христї, покликаним сьвятим, в усіма, которі прививають імя Господа нашого Ісуса Христа, на всякому місцї, у них і в нас:
3. благодать вам і впокій од Бога,Отця нашого, і Господа Ісуса Христа.
4. Дякую Богу моєму всякого часува вас про благодать Божу, дану вам в Христї Ісусї,
5. тим, що у всьому ви збагатились ним у всякім слові і всякім знанню,
6. яко ж сьвідченне Христове утверджено в вас,
7. так що ви не маєте недостатку нїв однім даруванню, дожидаючись одкритая Господа нашого Ісуса Христа,
8. котрий і утвердить вас до кінця,щоб ви були невинуваті в день Господа нашого Ісуса Христа.
9. Вірен бо Бог, черев котрого покликані ви в общеннє Сина Його, Ісуса Христа, Господа нашого.
10. Благаю ж вас, браттє, імям Господа нашого Ісуса Христа, щоб те саме говорили ви всі, і щоб не було між вами ровдїлення, а щоб були в’єднані в одному розумінню і в одній мислі.
11. Звіщено бо менї про вас, браттємоє, від Хлоїних, що між вами єсть незгодини.
12. Кажу ж про те, що кожен в васговорить: Я Павлів; а я Аполосів; а я Кифин; а я Христів.
13. Хиба поділивсь Христос? хибаПавла ровпято ва вас? або в імя Павлове хрестились ви?
14. Дякую Богові, що я нїкого в васне охрестив, тільки Криспа та Гая,
15. щоб хто не скавав, що в імя моєя охрестив.
16. Хрестив же я й СтеФанів дім;більш не внаю, чи кого другого хрестив.
17. Не послав бо мене Христос хрестити, а благовістити, не в премудрости слова, щоб не опустів хрест Христів.
18. Слово бо про хрест погибаючимдурощі, нам же, що спасаємось, сила Божа.
19. Писано бо: Погублю премудрістьпремудрих, і ровум розумних відкину.
20. Де мудрець? де письменник? дедослїджуватель віку сього? Чи не обернув Бог премудрість сьвіта сього в дурощі?
21. Коли бо у премудрості Божій непізнав сьвіт Бога премудростю, то зволив Бог дурощами проповіді спасти віруючих.
22. Коли і Жиди ознак допевняються, і Греки премудрості шукають,
23. ми проповідуємо Христа рознятого, Жидам поблавнь, Грекам же дурощі,
24. самим же покликаним, і Жидамі Грекам, Божу силу й Божу премуість:
5. тим що немудре Боже мудріщевід людей, а неміцне Боже кріпше людей.
