тут ділить? — тут про чинність ділення не говориться, а про наслідок уже) замісць — був розділений. Таксамо инче значіння має: сцена була відділена від салі завісою (war geteilt), а инче: сцену відділено від салі (хтось одділив — die Szene wurde geteilt von…); остання п'єса була написана (war geschrieben), а инче: останню п'єсу написано (хтось написав (wurde geschrieben von…); п'єси Тобілевича просякнуті (sind durchdrungen) надто міщанським моралізуванням — а инче: п'єси Тобілевича просякнуто (хтось просяк — wurden durchdrungen).
Таким чином, такі вислови, як: верх Фузіями більшу частину року вкрито снігом [Русова: Ґеоґрафія, III, ст. 33], передрук заборонено, права перекладу застережено [видання берлінського „Космоса“] й т. д. цілком фальшиві, не віддають того, що ми під ними розуміємо, а власне, що „верх Фузіями вкритий снігом“, що „передрук заборонений“, що „права перекладу застережені“ й т. д. Отим то цих двох ріжних своїм значінням способів висловів змішувати не можна, бо ж, як ми бачимо, вони дають зовсім инакші розуміння. В неособових висловах зосереджене ціле дійство, ціла присудковість, у другому випадку дієприкметники є лише атрибутивною частиною зложеного присудка, де важна річ прикметність, а не — дійство[1].
А виникають у нас отакі великі помилки через те, що в московській мові в таких випадках war і wurde передають однаково…
- ↑ Таксамо не як слід оддають думку такі фрази: притуливсь до стіни, де було прорізано дірку [була прорізана дірка], в вівсяному стогу було витягнено солому [була витягнена солома], пильнуй, щоб завжди добре було сліди заглажено [були позагладжувані сліди, або просто: пильнуй завжди добре позагладжувати сліди, нехай кожну з цих вартостей буде висловлено в подвійних скількостях [буде висловлена] й т. д., бо думка вимагає зложеного присудка, а не дійства в неособовій формі. На цю хибу вказує й вияснює обидва способи вислову і проф. Синявський, „Порадник“, стор. 110-111, §76, і О. Курило, „Уваги“, стор. 17-18.
„Armee“, переклав це слово „армія“, хоч ці останні слова не давали ніякого змісту. Український перекладчик, не вагаючись, „жарить“ і собі: „зимна“ долівка (гола земля), армія (вбогі) й т. д. Таких прикладів сила!…
