Позбігались орендарі… Де вже погасити? А Іван тут коло коршми Давай голосити:
— Яйця ж мої, любі, милі!…
А я ж ваша мати!…
А я ж думав, що потїху
Буду із вас мати!… А я ж думав, що підмога Менї із вас буде!… А я ж думав, мої дїти, Що з вас будуть люде!…
І промовив з подивлїнням
Жидок бородатий:
„Що то дїти, що то дїти!
А що то їх мати!…“
Оливо не вадить.
Утїкало два Жиди
Колись за границю,
Надибали на степу
Набиту рушницю.
Надибали, підняли, Стали тай ґерґочуть, Далї крикнули „ґерехт!“ І стріляти хочуть.
