Сторінка:Тарас Шевченко. Букварь Южнорусскій.pdf/21

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
19



Що тоди́ би́дни нево́льныки зачува́лы,
Ди́вку бра́нку,
Мару́сю, попивну Богусла́вку,
По рича́хъ пизнава́лы,
Слова́мы промовля́лы:
„Гей ты ди́вко бра́нко,
Мару́сю, попи́вно Богусла́вко!
Чо́му мы мо́жемъ зна́ти,
Що́ въ на́шій земли Христия́нській за де́нь тепе́ра?
Що три́дцять литъ у нево́ли пробува́емъ,
Бо́жого сви́ту, со́нця пра́ведного у ви́чи соби́ не вида́емъ.
То мы не мо́жемо знаты,
Що́ въ на́шій земли Христя́нсіькій за де́нь тепе́ра."
Тоди́ ди́вка бра́нка,
Мару́ся, попи́вна Богусла́вка,
Те́е зачува́е,
До козаки́въ слова́мы промовля́е:
„Ой коза́кы,
Ви, бидніи нево́льныки!
Що сёго́дня у на́шій земли Христія́нській Велико́дная субо́та,
А за́втра святый пра́зныкъ, роковый день Велыкъ-день.“