Сторінка:Тарас Шевченко. Кобзар. 1840.pdf/105

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
103


— Нехай ворогъ гыне!
Не въ Сынопу, Отаманы,
Панове-молодци!
А у Царьградъ до Султана
Поидемо въ гости. —
— Добре, батьку-Отамане! —
Кругомъ заревило.
— Спасыби вамъ! — Надивъ шапку.
Знову закыпило
Сынѣ море. Вздовжъ байдака
Знову похожае
Панъ Отаманъ, та на хвылю
Мовчкы поглядае.