Перейти до вмісту

Сторінка:Тарас Шевченко. Кобзар. 1840.pdf/113

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
111

Зибравъ шляхту всю до купы,
Та й ну частоваты.
Зибравъ Тарасъ козаченькивъ
Порады прохаты:
— Отаманы-товарыши,
Браты мои, диты!
Дайте мени порадоньку, —
Що будемъ робыты?…
Бенкетують вражи Ляхы.
Наше безголовья!…
— Нехай соби бенкетують,
Нехай на здоровья!
Нехай соби бенкетують,
Покы сонце зайде —
А ничь-маты пораду дасть:
Козакъ Ляха знайде. —

Лягло сонце за горою,
Зиркы засіялы, —
А козакы, якъ та хмара,
Ляхивъ обступалы.
Якъ ставъ мисяць середъ неба,