Сторінка:Тарас Шевченко. Кобзар. 1840.pdf/12

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено
10


Чуже поле полывають
Що дня и що ночи,
Покы попы не засыплюсть
Чужымъ пискомъ очи…
Оттаке-то… а що робыть!
Журба не поможе.
Хто жъ сыроти завыдуе —
Карай того, Боже!


Думы мои, думы мои,
Квиты мои, диты!
Выроставъ васъ, доглядавъ васъ —
Дежъ мени васъ диты?…
Въ Украину идить, диты!
Въ нашу Украину,
Попидъ тынью, сыротамы,
А я — тутъ загыну.
Тамъ найдете щыре серце
И слово ласкаве,