Перейти до вмісту

Сторінка:Тарас Шевченко. Кобзар. 1840.pdf/37

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
35

Оддячыла!… Иды жъ, шукай
У Москви свекрухы,
Не слухала ричей моихъ,
То іи послухай.
Иды, доню, найды іи,
Найды, прывитайся,
Будь щаслыва въ чужыхъ людяхъ!…
До насъ не вертайся,
Не вертайся, дытя мое!
Зъ далекого краю…
А хто жъ мою головоньку
Безъ тебе сховае?…
Хто заплаче надо мною,
Якъ ридна дытына?…
Хто посадыть на могыли
Червону калыну!…
Хто, безъ тебе, гришну душу
Помынаты буде!…
Доню моя, доню моя!
Дытя мое любе!
Иды одъ насъ! — Ледве, ледве
Поблагословыла: