Цю сторінку схвалено
46
Та й на що те знаты,
Що сліозамы передъ вамы
Буду вылываты!…
На що воно!… У всякого
И свого чымало, —
Цуръ же іому!… а тымъ часомъ,
Кете лышь кресало,
Та тютюну, — щобъ, знаете,
Дома не журылысь,
А то лыхо росказувать,
Щобъ брыдке прыснылось!
Нехай іого лыхый возьме!
Лучче жъ помиркую,
Де то моя Катерына
Зъ Ивасемъ мандруе.
За Кыевомъ, та за Днипромъ,
По пидъ темнымъ гаемъ,
Идуть шляхомъ чумаченькы,
Пугача спивають;
Иде шляхомъ молодыця, —
Мусыть буты съ прощи.