Цю сторінку схвалено
49
Якъ бы малы сылу,
Щобъ сыроти не свитыло,
Сліозы не сушило…
А за вищо, Боже мылый!
За що свитомъ нудыть?
Що зробыла вона людямъ?
Чого хотять люды?
Щобъ плакала!… Серце мое!
Не плачь, Катерыно!
Не показуй людямъ сліозы,
Терпы до загыну,
А щобъ лычко не марнило,
Съ чорнымы бровамы,
До схидъ сонця, въ темнимъ лиси,
Умыйся сліозамы,
Умыешся, не побачуть,
То й не засміютця,
А серденько одпочыне,
Покы сліозы льютця.
|