Сторінка:Тарас Шевченко. Кобзар. 1840.pdf/63

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
61


Воно й добре, та на лыхо
Лиснычи почулы…

Бига Катря боса лисомъ,
Бига, та голосыть,
То проклына свого Йвана,
То плаче, то просыть,
Выбигае на возлисся —
Кругомъ подывылась,
Та въ яръ.... бижыть,… середъ ставу
Мовчкы опынылась....
— Прыймы, Боже! мою душу,
А ты мое тило. —
Шубовсть въ воду! По пидъ ліодомъ
Геть загуркотило....

Чорнобрыва Катерына
Найшла, що шукала, —
Дунувъ витеръ по надъ ставомъ —
И слиду не стало.