Сторінка:Тарас Шевченко. Наймичка.pdf/5

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
НАЙМИЧКА.




ПРОЛОГЪ.

У неділю въ-ра́нці ра́но
По́ле кри́лося тума́номъ;
У тума́ні, на моги́лі,
Якъ топо́ля, похили́лась
Молоди́ця молода́я.
Щось до ло́ня пригорта́е
Та съ тума́номъ размовля́е:

»Ой тум́ане, тума́не —
Мій лата́ний тала́не!
Чому́ мене́ не схова́ешъ
Отту́тъ середъ ла́ну?
Чому́ мене́ не зада́вишъ?