Сторінка:Тарас Шевченко. Наймичка.pdf/7

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
— 5 —


 
Пішла́ по́лемъ рида́ючи,
Въ тума́ні хова́лась,
Та крізь слёзи тихе́сенько
Про вдову́ співа́ла,
Якъ удова́ въ Дуна́еві
Синівъ похова́ла:

»Ой у по́лі моги́ла;
Тамъ удова́ ходи́ла,
Тамъ ходи́ла-гуля́ла,
Тру́ти-зілля шука́ла.
Тру́ти-зілля не найшла́,
Та синівъ двохъ привела́,
Въ кита́ечку повила́
И на Дуна́й однесла́:
»Ти́хий, ти́хий Дуна́й!
»Моіхъ діто́къ забавля́й.
»Ти, жовте́нький пісо́къ!
»Нагоду́й моіхъ діто́къ;
»Искупа́й, испови́й,
»И собо́ю укри́й!«