»Я ёго́ поду́жавъ.« И всі зли́і посмію́тця, Якъ упаду́ въ ру́ки, Въ ру́ки вра́жі. Спаси́ мене́, Одъ лю́тоі му́ки. Спаси́ мене́, помолю́ся И воспою́ зно́ву Твоі бла́га чи́стимъ се́рцемъ, Псалмо́мъ ти́химъ, но́вимъ.
Бо́же! на́шими уши́ма Чу́ли Твою́ сла́ву, И діди́ намъ роска́зують Про да́вні крова́ві Ти́і літа́, якъ руко́ю Тве́рдою Свое́ю Розвяза́въ Ти на́ши ру́ки, И покри́въ земле́ю Трупи́ ворогівъ, и си́лу
