Сторінка:Тарас Шевченко. Псалми Давидови.pdf/10

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено
— 5 —


»Я ёго́ поду́жавъ.«
И всі зли́і посмію́тця,
Якъ упаду́ въ ру́ки,
Въ ру́ки вра́жі. Спаси́ мене́,
Одъ лю́тоі му́ки.
Спаси́ мене́, помолю́ся
И воспою́ зно́ву
Твоі бла́га чи́стимъ се́рцемъ,
Псалмо́мъ ти́химъ, но́вимъ.

 

ΧLIII.

Бо́же! на́шими уши́ма
Чу́ли Твою́ сла́ву,
И діди́ намъ роска́зують
Про да́вні крова́ві
Ти́і літа́, якъ руко́ю
Тве́рдою Свое́ю
Розвяза́въ Ти на́ши ру́ки,
И покри́въ земле́ю
Трупи́ ворогівъ, и си́лу
Твою́ восхвали́ли