Сторінка:Тарас Шевченко. Псалми Давидови.pdf/14

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено
— 9 —


Устъ моіхъ глаго́ли,
Бо на ду́шу мою́ вста́ли
Си́льниі чужи́і,
Не зрять Бо́га надъ собо́ю,
Не зна́ють що́ діють.
А Богъ мині помага́е,
Мене́ заступа́е
И імъ пра́вдою Свое́ю
Верта́е іхъ зла́я.
Помолю́ся Го́сподеві
Се́рцемъ одино́кимъ,
И на злихъ моіхъ погля́ну
Незли́мъ моімъ о́комъ.

 

LXXXI.

Міжъ царя́ми й судія́ми,
На ра́ді вели́кій,
Ставъ земни́хъ влади́къ суди́ти
Небе́сний Влади́ка.
Доко́лі бу́дете стяжа́ти
И кровъ неви́нну ровлива́ть