Сторінка:Тарас Шевченко. Псалми Давидови.pdf/9

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено
— 4 —


А лука́вихъ, нечести́вихъ
И слідъ пропада́е;
Якъ той по́пілъ, надъ земле́ю,
Вітеръ розмаха́е.
И не вста́нуть съ пра́ведними
Зли́і зъ домови́ни.
Діла́ до́брихъ обновля́тця,
Діла́ злихъ заги́нуть.

 

ΧΙΙ.

Чи Ти мене́, Бо́же ми́лий,
На-вікъ забува́ешъ,
Одверта́ешъ ли́це Свое́,
Мене́ покида́ешъ?
До́ки бу́ду му́чить ду́шу
И се́рцемъ боліти?
До́ки бу́де во́рогъ лю́тий
На ме́не диви́тись
И смія́тись!… Спаси́ мене́,
Спаси́ мою́ ду́шу,
Да не ска́же хи́трий во́рогъ: