Не пита́й, що́ бу́де.
Та ще, чу́ешъ, не христи́ся,
Бо все піде въ во́ду.
Тепе́ръ же йди, подиви́ся
На торішню вро́ду.«
Взяла́ зіллє, поклони́лась:
»Спаси́бі, бабу́сю!«
Ви́йшла съ ха́ти: »Чи йти, чи ні?
Ні, вже не верну́ся!«
Пішла́, вми́лась, напила́ся,
Мовъ не своя́ ста́ла,
Въ-дру́ге, въ-тре́тє, та, мовъ со́нна,
Въ степу́ заспіва́ла:
»Пла́вай, пла́вай, лебе́донько,
По си́нёму мо́рю,
Рости́, рости́, топо́ленько,
Все вго́ру, та вго́ру!
Рости́ тонка́ та висо́ка
До са́моі хма́ри,
Спита́й Бо́га, чи діжду́ я,
Чи не діжду́ па́ри?
Рости́, рости́, подиви́ся
