Сторінка:Тарас Шевченко. Чигиринський кобзар та Гайдамаки. 1844.pdf/102

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено


Мовчки пановалы.
Сеймы, сеймыки ревилы:
Сусиды мовчалы,
Дывилыся якъ Короли
Изъ Польши втикаютъ,
Та слухалы якъ шляхество
Нависне гукае.
«Niepozwalam! Niepozwalam!»
Шляхта репетуе,
А магнаты, палять хаты,
Шабельки гартують.
Довго таке робилося
Покы не въ Варшави
Запановавъ надъ ляхами
Понятовскій жвавый.
Запановавъ тай думавъ Шляхту
Приборкать трошки… незумивъ —
Хотивъ добра, якъ дитямъ маты
Аможе й ще чого хотивъ.
Едыне слово Niepozwalam
Хотивь у Шляхты одибрать,
А потимъ… Польша запалала,
Шляхта сказылася… крычать
«Слово гонору, дарма праця,
Поганыць, наймытъ москаля.»