Сторінка:Тарас Шевченко. Чигиринський кобзар та Гайдамаки. 1844.pdf/119

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено


За щожъ одцуралысь? що я сирота:
Одно було сердце, одно на всимъ свити,
Одна душа щыра, та бачу що й та,
Що й та одцуралась. «И хлынули слёзы
Поплакавъ сердега, утеръ рукавомъ
«Оставайсь здорова, въ далекій дорози
Найду або долю… або за Днипромъ
Ляжу головою, а ты незаплачишъ,
А ты непобачишъ, якъ воронъ клюе
Ти каріе очи, ти очи козачи
Що ты циловала… серденько мое!
Забудь мои слёзы, забудь сыротыну,
Забудь що клялася; — другого шукай
Я тоби не пара, я въ сирій свытыни
А ты, Тытаривна… крашчого вытай,
Вытай кого знаешъ, така моя доля,
Забудь мене пташко, забудь нежурысь,
А колы почуешъ що на чужимъ поли
Сховалы Ярему… нышкомъ помолысь,
Одна серце навсимъ свити
Хочъ ты помолыся,»

Тай заплакавъ сиромаха,
На кій похилывся,
Плаче соби тыхесенько,
Шелесть!… колы: гляне!…