Махнувъ рукою на громаду,
Понура шляхта, мовъ хорты,
Выйшла за двери… самъ по заду
Бере зомлилую… де ты?
Де ты Яремо подывыся!
Може мандруючи спива,
Якъ Налывайко зъ Ляхомъ бився!
Ляхи пропалы… чуть жива,
Пропала зными и Оксана,
Собаки де де по Вилшаній
Загавкають та й замовчать.
Биліе мисяцъ, люди сплять,
И Тытарь спыть… нерано встане.
На вики праведный заснувъ.
Горило свитло, погасало!…
Погасло… мертвый мовъ вздрогнувъ.
И сумно… сумно… въ хати стало (5).
