Цю сторінку схвалено
Старшина первый.
Цытьте лышень, здаеця дзвонять!…
Старшина другій.
Та ни, то люды гомонять.
Старшина первый.
Гомонять, поки ляхи почують, Охъ стари головы та розумны, химерять, химерять тай зроблять изъ лемеша швайку, де можна лантухъ тамъ торбы нетреба; купилы хрину, треба съ исты, плачте очи хочъ повызазь-те, бачилы що купувалы, грошамъ непропадать, а то думають, думають, ни въ слухъ ни мовчки, а ляхи догадаюця отъ тоби й пшыкъ. Що тамъ за рада, чомъ воны не дзвонять? Чымъ спынышъ народъ щобъ негомонивъ. — Недесять душъ, а слава Богу, вся Смилянщина колы невся Украина. — онъ чуете спивають.
Старшина третій.
Справди спива щось, пиду спыню.
Старшина первый.
Неспиняй, нехай спива, абы неголосно.
Старшина другій.
Ото мабудь волохъ (6), невтерпивъ таки старый дурень, треба тай годи.
