Сторінка:Тарас Шевченко. Чигиринський кобзар та Гайдамаки. 1844.pdf/142

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено


«Живого й мертвого спалыли (7).
«Де Богунъ той де та зима?
Ингулъ що зиму замерзае.
«Невстане Богунъ загатыть.
«Шляхетскимъ трупомъ (8) Ляхъ гуляе!
«Нема Богдана червоныть,
«И жовти воды й рось зелену,
Сумуе Корсунъ староденный
«Нема журбу съ кимъ подилыть.
«И Альта плаче, «тяжко житы,
«Я сохну… сохну… де Тарасъ?! —
«Нема нечуть… не въ батька диты!»
«Неплачте братія: за насъ
«И души праведныхъ и сыла
«Архистратыга Михаила
«Не загорами кары часъ —
«Молитесь братія!»
Молилысь, —
Молилысь щыро козаки,
Щыро якъ диты, нежурилысь
Думали тее… а зробилось,
Надъ козаками, хусточки
Одно добро, одна слава
Биліе хустына,
Тай ту з-нимуть… а діяконъ: