Сторінка:Тарас Шевченко. Чигиринський кобзар та Гайдамаки. 1844.pdf/156

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено


«Эге! знаю… Шкода хлопця,
«Провитра Мыколо.»
Провитрився «батьку! брате!
«Чомъ я несторукій?!»
«Дайте ножи! дайте сылу!
«Муки Ляхамъ! муки!
«Муки страшнои шобъ пекло
«Затряслося млило!»
«Добре хлопче, ножи будуть
«Абы щобъ хотилось!
«Хочешъ знами у Лысянку?»
«На край свита… пане,
«На край свита та не найду
«Ненайду Оксаны!»
«Може й найдышъ ходимъ зъ нами
«Я все забуваю,
«Якъ зовеся!» «Яремою!
«Призвыще?» «немаю!»
«Хиба байстрюкъ? безъ призвыща
«Запиши Миколо
«Есауломъ.» Безъ призвыща…
«Нехай буде голый,
«Бачъ обидраный…» «погано»
«Ну хиба бидою?»
«Ни погано… стрывай лышень…