Сторінка:Тарас Шевченко. Чигиринський кобзар та Гайдамаки. 1844.pdf/180

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено


«Въ потайныки пустыть огонь!
«Думають жартую…»
Заревилы Гайдамаки
«Добре батьку, чуемъ:»
Черезъ греблю повалылы
Гукають спивають…
А Галайда кричить, «батьку!
«Стійте! пропадаю
«Постривайте, не вбивайте,
«Тамъ моя Оксана
«Годыночку батьки мои,
«Я іи достану:»
«Добре, добре, — Зализняче!
«Гукны щобъ палылы;
«Преподобиця зъ Ляхами
«А ты сизокрилый
«Найдешъ другу; — оглянувся,
Галайды немае.
Ревуть горы, — и будынокъ
Зъ Ляхами гуляе
Коло хмары. Що осталось
Пекломъ запалало,
«Де Галайда?» Максымъ клыче. —
И слиду нестало.