Сторінка:Тарас Шевченко. Чигиринський кобзар та Гайдамаки. 1844.pdf/197

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено


И свяченымъ копа яму,
А Умань палае;
Свитыть Гонти до роботы
И на дитей свитыть;
Ныначе сплять, одягныни,
Чогожъ страшни диты,
Чого Гонта нибы краде,
Або скарбъ ховае,
Ажъ трусиця; изъ Умани
Де, де, чуть гукають
Товариши Гайдамаки,
Гонта мовъ нечуе.
Сынамъ хату середъ степу
Глыбоку будуе.
Тай збудувавъ, бере сынивъ,
Кладе въ темну хату
Ажъ трусыця ниби чуе, —
«Мы не ляхи тату!»
Поклавъ обо ихъ; изъ кишени
Китайку выймае.
Поциловавъ мертвыхъ въ очи
Хрыстить, накривае
Червоною китайкою
Головы козачи.
Роскрывъ, ще разъ подывився…