Якъ бы знала, що загыне —
Було бъ не пустыла;
Якъ бы знала — не ходыла бъ
Пизно за водою,
Не стояла бъ до пивночи
Зъ мылымъ пидъ вербою;
Якъ бы знала!…
И то лыхо —
По переду знаты,
Що намъ въ свити зостринетця....
Не знайте, дивчата!
Не пытайте свою долю!....
Само сердце знае
Кого любыть: нехай вьяне,
Покы закопають, —
Бо не довго, чорнобрыви!
Кари очынята,
Биле лычко червоніе —
Недовго, дивчата!
До полудня, та й завьяне,
Бровы полыняють —
Кохайтеся жь, любитеся,
Якъ серденько знае.
