Сторінка:Тарас Шевченко. Чигиринський кобзар та Гайдамаки. 1844.pdf/27

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено


А за третій, моя доню!
Не пытай що буде…
Та ще, чуешь, не хрестыся —
Бо все пиде въ воду…
Теперь же йды, подывыся
На торишню вроду. —

Взяла зилля, поклонылась,
— Спасыби, бабусю! —
Выйшла зъ хаты — чы йты, чы ни?…
Ни! вже невернуся! —
Пишла… Вмылась, напылася,
Побигла, та й стала,
Вдруге, втретѣ, та мовъ сонна
Въ степу заспивала:

«Плавай, плавай, лебедонько!
По сыньому морю —
Росты, росты, тополенько!
Все въ гору, та въ гору,
Росты тонка, та высока,
До самои хмары, —
Спытай Бога, чы диждуся,
Чы не дижду пары?