Сторінка:Тарас Шевченко. Чигиринський кобзар та Гайдамаки. 1844.pdf/39

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено


Гасне люлька въ роти;
Поглядае сюды-туды —
Де-то буть роботи?
Закрутывшы чорни усы,
За ухо чупрыну,
Пиднявъ шапку — човны сталы.
— Нехай ворогъ гыне!
Не въ Сынопу, Отаманы,
Панове-молодци!
А у Царьградъ до Султана
Пойидемо въ гости. —
— Добре, батьку-Отамане! —
Кругомъ заревило.
— Спасыби вамъ! — Надивъ шапку.
Знову закыпило
Сынѣ море. Вздовжъ байдака
Знову похожае
Панъ Отаманъ, та на хвылю
Мовчкы поглядае.