Сторінка:Тарас Шевченко. Чигиринський кобзар та Гайдамаки. 1844.pdf/93

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено


Та ще й славы того дыва
Спивай про матрёшу
Про Парашу радость нашу,
Султанъ, паркетъ, шпоры,
Отъ де слава!!! а то спива:
Грае сынѣ море
А самъ плаче, за тобою
И твоя громада
Усирякахъ!… правда мудри!
Спасыби за раду
Теплый кожухъ, тилько шкода
Не на мене шитый,
А розумне ваше слово
Брехнею пидбыте.
Выбачайте… крычить соби
Я слухать небуду,
Тай до себе не поклычу,
Вы розумны люды —
А я дурень, одынъ соби
У моій хатыни,
Заспиваю, за рыдаю;
Якъ мала дитына.
Заспиваю, — море грае,
Витеръ повивае,
Стпъ чорніе и могила