Сторінка:Тарас Шевченко. Чигиринський кобзар та Гайдамаки. 1844.pdf/94

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено


Зъ витромъ розмовляе
Заспиваю, — розвернулась
Высока могила,
Ажъ до моря Запорожци
Степъ широкій крилы
Отаманы на вороныхъ
Передъ бунчуками.
Выгравають… а пороги
Межъ очеретами
Ревуть, стогнуть, росердылись
Щось страшне спивають.
Послухаю, пожурюся,
Устарыхъ спытаю,
Чого батьки сумуете?
«Не весело сыну
«Днипро на насъ росердывся
«Плаче Украина…»
И я плачу а тымъ часомъ
Пышными рядами
Выступають отаманы
Сотныки съ панами
И Гетманы; — вси въ золоти
Умою хатыну
Прыйшлы, силы коло мене
И про Украину