Сторінка:Тарас Шевченко. Чигиринський кобзар та Гайдамаки. 1844.pdf/97

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено


Шобъ вилывать журбу слёзы.
Бувайте здоровы
Пиду сынивъ выпровожать
Въ далеку дорогу.
Нехай идуть може найдуть
Козака стараго
Що привита моихъ дитокъ
Старыми слезами,
Буде зъ мене. Скажу ще разъ
Панъ я надъ панами



О такъ сыдя киньци-стола
Миркую‚ гадаю,
Кого просыть? хто поведе?
Надвори свитае
Погасъ мисяць, горить сонце,
Гайдамаки всталы;
Помолылысь, одяглыся,
Кругомъ мене сталы,
Сумно, сумно, якъ сыроты
Мовчки похилылысь.
«Благословы, кажуть, батьку
«Поки маемъ сылу;