|
48.Еней тоді купався в бразі
І на полу укрившись ліг;
Йому не снилось о приказі,
Як ось Меркурій в хату вбіг!
Смикнув із полу мов псяюху.
„А що ти робиш? пєш сивуху?“
Зо всього горла закричав:
„А ну лиш, швидче убірайся,
„3 Дидоною не женихайся,
„3евес поход тобі сказав!
49.„Чи цеж таки до діла робиш,
„Що й досі тута загулявсь?
„Та швидко і не так задробиш:
„3евес не дурно похвалявсь;
„Получиш добру халазію,
„Він видавить з тебе олію,
„От тільки йще тут побарись!...
„Глядиж, сьогодні щоб убрався,
„Щоб нищечком відсіль укрався
„Мене у-друге не дождись“.
50.Еней піджав хвіст, мов собака,
Мов Каїн, затрусивсь увесь;
Із носа потекла кабака:
Уже він знав, який Зевес!...
Шатнувся миттю сам із хати
Своїх Троянців позбірати;
Зібравши, дав такий приказ:
„Як можна швидче укладайтесь,
„Зо всіми клунками збірайтесь,
„До моря швендайте як раз!“
51.А сам, вернувшися в будинки,
Своє лахміття позбірав;
Мизерії наклав дві скриньки.
На човен зараз одіслав
І дожидався тільки ночі,
Що як Дидона зімкне очі,
Щоб не прощавшись тягу дать.
Хоть він за нею і журився
І світом цілий день нудився —
Та ба! бач треба покидать.
|
