Цю сторінку схвалено
САНЧАТА
(Хлоп'яча зимова сценка)
ІВАНКО
МАРІЯ, його сестра
МАМА їх.
(Мужицька хата взимі. Мама і Марія сидять на лаві під вікном. Мама пряде куделю. Марія вишиває плечика. На печі з-за горну видко малу ніжку, відти падають на припічок маленькі трісочки).
В ХАТІ.
Мама: Ти знов майструєш, майстре? Я то тебе, мой, намайструю! Аби-м де ніж сховала — все найде. Але коби-с си втєв та аби-с плакав, то ж то спарю.
Іванко: Ая! Таки зараз?
Мама: Но, но!
Марія: Аякай, аякай, але як скау дєдиви, шо з кошниці драниці витєгаєш та санки майструєш, то вони тебе облуп'є.
Мама: То він санки майструє, цес кустрюбатий майстер?
(Підлізає на піч та й відбирає санчата. То дві драничці споєні поперечкою і затесані, як копила від саней).