Сторінка:Твори (Стефаник 1942).pdf/154

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

шо так і так, дєдя хотіли мене утопити, але я си віпросила та й прийшла, аби-сте мене переночували. А завтра кажи: може би ви мене де наймили до дитини бавити. Гай, іди, бо то нічь.

І Гандзуня пішла.

— Гандзю, Гандзю, а на́ тобі бучок, бо як ті пес надибає, та й роздере, а з бучком май безпешнійше.

Гандзя взяла бучок і пішла лугами.

Гриць закочував штани, аби перейти річку, бо туда була дорога до міста. Вступив уже у воду по кістки, та й задеревів.

— Мнєоца і сина і світого духа амінь. Очинаш іжи-єс на́-небесі і на земли…

Вернувся і пішов до моста.