Сторінка:Твори (Стефаник 1942).pdf/330

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

— Євгенія Бачинська — моя перша любов.

Михайло Павлик — побожність до людей і до ідеї.

— Леся Українка — найбільша поетка і моя проводаторка в Києві.

— Софія Морачевська — пані, що навчила мене любити Русів і правду в собі.

Лесь Мартович — мій хлоп'ячий сміх і смак ґенія.

— Моя жінка Ольга — найбільший мій приятель і мати моїх трьох синів.

Не ломи ребро, моє серце, я вже скінчив.


II

Лев Бачинський до себе найбільше суворий, а від хлоп'ячих літ все моє погане забув.

— Анна Данилович — пані, яка своєю безмежною делікатністю і інтеліґенцією коло себе все ушляхотнює.

Степан С.-Стоцький плакав над „Синьою книжечкою“.

В'ячеслав Будзиновський друкував мої перші мініятури під шибеницею в „Праці“ — і нікого не повісив.

Вацлав Морачевський — моя дорога у світ.

Станислав Пшибишевський, сам великий, і його великі товариші навчили мене шанувати мистецтво.

Богдан Лепкий — найбільше перечулений

— 318 —