Цю сторінку схвалено
— Бувайте здорові, і свої, і чужі. Як чим докорив-єм, то забудьте, але благословіт у далеку дорогу.
Всі поскидали капелюхи.
— Повертайси здоровий назад та не забавлєйси.
Син з татом сіли на фіру. Мама ймилася руками за колесо.
— Синку, озми мене з собов. А ні, то буду полем бічи направці та й тебе здогоню.
— Люди добрі, озміт-ко жінку, бо руки собі поломит.
Люди силоміць відтягли від воза і держали. Фіра рушила.
— Йди здоров, Николаю! — кричала громада.
Тої ночі сиділа на подвір'ю стара мама та захриплим голосом заводила:
— Відки тебе візирати, де тебе шукати?!
Доньки, як зазулі, до неї говорили.
Над ними розстелилося осіннє склепіння небесне. Звізди мерехтіли, як золоті чічки, на гладкім, залізнім тоці.