ДУРНІ БАБИ
Присвячую політичним в'язням
Як то сталося, що жінки на ринку зробили недозволені збори, того ніхто добре не знає. Почалося від того, що стецівська жінка приїхала люта з Коломиї від сина, що сидить в криміналі.
— Мало-м під тими мурами не замерзла, не пускают та й решта. Хожу по морозі, душа в мині стигне, коби-м хоть з-поза ґратів уздріла єго…
Жінок коло неї вже більше.
— Питаєте, за шо сидит. А лихо єго знає — за ґазети. Уздрів через вікно жандаря та й запхав мені в пазуху якіс папері. А жандар обшукав єго до голого тіла, перевернув хату догори ногами та й сів. Надумав, надумав та й каже мому чоловікови: „Ідіт за цев жидівков через дорогу, най зараз прийде“. Прийшла жидівка, а жандар каже: „Обшукай цу жінку, чи нема коло неї яких паперів“. І рихтіґ, вітєгла з пазухи ті папері, шо мині син дав. Жандар урадувавси, поперебирав ті папері та й каже хлопцеви: „Ходіт зі мною на постерунок“. Та й як пішов, то й до сегодни. Питала
