1. САМОМУ СОБІ, 2. У ВОЗДУХАХ ПЛАВАЮТЬ ЛІСИ…, 3. ГОРОДЧИК ДО БОГА РИДАВ…, 4. ПІД ГОРОЮ КОЛО ЛІСА…, 5. РАНЕНЬКО ЧЕСАЛА ВОЛОССЯ…: В листі до Вацлава Морачевського з травня 1897 р. Стефаник пише про посилку в листі сімох „образків“. Ці сім образків це поезії в прозі і перша редакція кількох пізніше опублікованих новель, а саме — подаємо за нумерацією Стефаника: 1. У воздухах плавають ліси… — поезія в прозі, 2. Над його головою голуб… — перша редакція новелі „Портрет“, 3. Городчик до Бога ридав… — поезія в прозі, 4. Йшов з поля… — перша редакція новелі „Діти“, 5. Під горою коло ліса… — поезія в прозі, 6. З хорім надвір… — перша редакція новелі „Виводили з села“, і 7. Раненько чесала волосся… — поезія в прозі з присвятою (Вацлавові), очевидно Вацлавові Морачевському. Крім цих сімох „образків“ Стефаник у тому ж листі вислав також поезію в прозі „Самому собі“, яка не має нумерації, а яку з огляду на її програмовий характер подаємо як першу. Автографи листа і поезій в прозі зберігаються в архіві проф. д-ра Вацлава Морачевського у Львові, звідкіля їх передруковуємо. Перераховані вгорі поезії в прозі друкувалися вперше в місячнику „Радянська Україна“, Київ, 1941, травень, № 2, стор. 103—105, крім поезії в прозі „Під горою коло ліса“, що тут друкується вперше. Як виходить із тексту листа, Стефаник написав ці поезії в прозі на весні 1897 р.
