Цю сторінку схвалено
із гробів летів за мною, як коли би тим цвітом сестра і мама просили, аби я не йшов…
Ще довго ходив по хаті та несвідомо шептав:
Ой, не коси, бузьку, сіна,
бо си зросиш по коліна.
Та най тота чайка косит,
шо набакир шапку носит.