він у тиждень та й умер.“ Тота відьма помогла таке Максимови, як мому хлопцеви. Але коби-х єї лице уздрів, та й би-х перевалив, як суку! І гроші взєла і горівку пила, а хлопец до трьох день та й на лаві!
Перший:
— Знак тому, шо був віщун, бо все сповнилоси, як віщував. На єго подвірю якурат можут тепер нори грати! Ані хліба в оденках, ані худоби, все Тимофій поспродував. Пішло маєство, як за водою.
Другий:
— Коли бо, видите, за житя він не злюбив сина та й слова доброго єму не сказав, а син, як дірвавси до маєтку, та й таке понаплітував, шо ніхто тому кінца не найде. Банки, якіс векслі, жиди і всєка нужда. Пропадає на пни. Та й коби-сте знали, шо Тимофій і не п'є, лиш так му все з рук паде якос. Бог знає…
Третій:
— Але ци-сте чули, яку Тимофій має патороч із жінков? Та, бачу, вже її добиває. Дес ще зосени з'їхала комісія з банку до него та й каже: „Або гроші, або пускаєм маєток на вікликанє“. Звертівси, звертівси, та й до жіночої пайки. Дурна жінка бери та підпишиси у нотаруша та дай свій ґрунт продати. Ніби дістала якис тот вексіль, вповідают люде, але тепер і тот вексіль боками лізе.
Перший:
— Ой, правда, шо дурна! Друга жінка, та й ді-
