досить маленької частини соли, щоб ростина могла розвиватися. І дійсно в чорноземлі тих річей не дуже багато, вони ніби то розсіяні чи, краще, змішані з землею в дуже малім числі, а тому ми й бачимо, що корінці не купчаться в однім місці, а розходяться далеко на всі боки i вишукують там їжу. Ми кажемо, що потрібно досить невеликого числа солей в ґрунті, щоб ростина змогла розвиватися і рости, а проте часто буваємо свідками того, що ростина будучи і в чорноземлі не росте. Се може залежати від того, що в ґрунті мало води або мало річей потрібних ростині для їжі. В таких випадках завжди можна допомогти ростині. Коли мало води, то треба поливати той ґрунт де росте ростина; коли ж не через брак води та ростина не росте, то треба довідатись, чого саме бракує в ґрунті з річей инших, додати тих річей або, як кажуть, задобрити ґрунт. Як саме се робити, можна довідатися з книжок, які спеціально про се говорять, тобто з хліборобських книжок та від аґрономів[1].
Ми вже знаємо, що корінь добуває з землі їжу для ростини, а тепер скажемо кілька слів, як саме він се робить. І тут се робиться на підставі діфузії, про котру ми вже мали нагоду говорити. Ті річи, що містяться в землі, розтають під впливом води та квасів і утворюють сок, котрий на підставі діфузії проходить в корінці; тими корінцями сей сок проходить в головний корінь, далі в стебло і йде на поживу ростині. Чи йдуть ті річи, що бере корінь з землі на будову ростини зараз по вступі в стебло, чи ні, про се ми довідаємося, з слідуючих бесід, а тепер перейдемо до наземної частини ростини (стебла і листків) і подивимося, яке значіння мають вони для ростини.
- ↑ На українській мові про се есть дуже користні книжки Є. Чикаленка.
