Перейти до вмісту

Сторінка:Томашівський С. Про ідеї, героїв і політику (1929).pdf/43

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

нувшини — будь се ідеольоґія політична (монархічна чи републиканска, консервативна чи радикальна, державницька чи анархістична), будь се яка инша ідеольоґія: соціяльна, економічна, культурна, наукова, літературна, мистецька, спортова і т. д. Біда тілько в сьому, що кожда з них кого иншого має за свій авторитет у сучасному й кого иншого почитає як свойого героя в минулому. Якже ріжні, приміром, авторитети представляють сьогодні: анґлійський король Юрій V. і диктатор СССР. Сталин, папа Пій X., Віктор Емануїл III. і Муссоліні в однім Римі, Гінденбурґ і Бравн в Берліні, Морас і Троцький, Лойд Джордж і Поенкаре, Бернард Шо і Редярд Кіплінґ, М. Шаповал і В. Липинський! Одних авторитет т. ск. метафізичний, опертий на законі і на загальних моральних принципах других — на фізичній силі; инших — на індивідуальній повазі й особистих заслугах: вкінці ще инше — на спорідненім світогляді, на спільнім інтересі, на окремім смаку, на реклямі і т. п. без кінця.

І в ґалєрії історичних героїв не инакше. Для одних Французів туди належить Кароль В. і Людвик IX., для других — Генрих IV. і Людвик XIV., для третіх — Робеспер і комунарди. А на Сході: для одних герой Петро В. для других Лєнін. Кому иншому герой