Перейти до вмісту

Сторінка:Томпсон-Сетон Е. Подорож дикої качки (1918).pdf/12

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

инших вмудрилися вилізти, але слідуюча колія була ще глибшою і ширшою і вони там застряли.

Боже, се ж страхіття!

Крихотки мали занадто мало сили, щоб звідтіля вилізти. Колії здавалися без кінця довгими і мати не знала, як допомогти дітям. Вони були зовсім безпорадні, і ось в той час, коли качка безпорадно крутилась то сюди то туди, підбадьорюючи каченят і благаючи їх напружити останні сили, перед нею раптом з'явився той, кого вона боялася більш всього на світі — смертельний ворог качок, груба висока людина.

Сизе Крильце кинулась йому під ноги, затремтіла й затрепотіла перед ним крилами.

Не для того, щоб виблагати милосердя!

Ох, ні! Вона тільки поривалася впевнити його, що вона поранена, і мала надію, що він припинить переслідування, а вона тим часом заведе од нього каченят.

Та чоловік добре знав сі штуки і не здався на них. Замісць того, він оглянувся і помітив дев'ятеро пухнатих каченят з блискучими оченятами, що сиділи в глибоких коліях і даремно думали сховатись.

Він обережно нахилився і всіх їх зібрав в свою шапку.

Сердешні крихотки!

Як перелякано вони пищали!