Цю сторінку схвалено
Не встигли вони почати ласувати яєчками комах, як почулося далеке „пі-і-пі-і“.
Сизе Крило знову покликала ніжно: „кве-е-е-е-е-к“.
І крізь оситняк, перебіраючи лапками, як доросле, випливло десяте каченя, те, котрого вхопив був яструб.
Кігті яструба не зробили йому шкоди.
Славетний корольок настиг його саме над озером. При першому ударі дзьобом, яструб закричав і впустив свою здобич; каченя без шкоди впало в воду і сховалося в очереті, де й діждалося матері та братів.
Вони почали щасливо жити на великому озері, поки аж виросли й полетіли на власних крилах.
