Цю сторінку схвалено
Подорож дикої качки.
I.
Дика, сизокрила качка звила собі в осоці, на озеречку, гніздо. Озеречко те було оторочене травою і лежало коло схилу Верхової гори.
Коли проїздив мимо волами на скрипучій гарбі метис, то бачив тільки озерце, оторочене травою, над котрою росла лоза і маячила стара тополя.
Але для маленької дикої качки в очереті, для її сусідок, диких качок, на ближчих озерах їх озеро здавалося цілим царством, справжнім раєм, бо се була їх батьківщина. Саме тепер маленькі каченята готувалися пробити прозоре шкарлупиння. І яйця, сі десять перлин дикої качки, переставали вже бути бездушними речами. Кожна з них виявляла, хоч і первістно, риси живої майбутньої істоти.
Маленька дика качка овдовіла весною.
