Перейти до вмісту

Сторінка:Томпсон-Сетон Е. Подорож дикої качки (1918).pdf/9

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Не пройшли вони ще й половини дороги, а подорож, дуже їх знесилила. Каченята знов розтяглася в линію, а останні далеко відстали од решти, як ось раптом, низько кругляючи, майже торкаючись землі, з'явився великий болотяний яструб.

Ілюстрація з книжки Томпсон Сетон «Подорож дикої качки» (Київ, 1918, с. 9)
Ілюстрація з книжки Томпсон Сетон «Подорож дикої качки» (Київ, 1918, с. 9)

— „Сквет!“ — прохрипіла мати, Сизе Крильце, і всі каченята припали до землі, крім останнього. Воно було занадто далеко для того, щоб почути пересторогу, і далі шкутильгало.

Величезний яструб спустився, вхопив кигтями каченя, котре немилосердно пищало, і піднісся над кущами.

Бідолашна мати тільки дивилася з німим болем, як хижий злодій поніс її жовтого пухнатого малюка в далину. Але ні — не зовсім, бо в той час, як він прямував на мілину озера, де було кубло його молоденьких розбійників, він необережно пролетів над кущем, де жив корольок.

Сей сміливий маленький вояка, вигукнув боєвий клич, звився в повітря і почалось полювання.

Розбійник тікав в далину, за ним поспішав корольок, один важкий і боязкий, другий — маленький, спритний і безстрашний. Вони летіли все да-